Бойове безсоння та пастки самолікування: як війна руйнує наш сон і що з цим робити
Війна кардинально змінила життя кожного українця, і чи не найбільшого удару зазнала одна з базових потреб нашого організму — сон.
Пропонуємо вашій увазі ключові тези цієї надважливої дискусії.
У своєму новому відео сомнотерапевтка Оксана Волошина детально розібрала проблему хронічного недосипу в умовах постійного стресу, розвінчала популярні міфи про відновлення та застерегла від небезпечних помилок.
1. Як війна змінює архітектуру сну: від тривоги до «бойового безсоння»
Тривалий брак сну — це не просто відчуття втоми зранку, а серйозна загроза для всього організму. Оксана Волошина зазначає, що хронічний недосип запускає каскад негативних наслідків, серед яких:
- Серцево-судинні захворювання та діабет.
- Ризик розвитку онкологічних процесів.
- Загострення депресії та тривожних розладів.
Головна проблема сьогодення полягає в тому, що через постійні повітряні тривоги та обстріли мозок починає сприймати сам процес засинання як загрозу. Формується так зване «бойове безсоння», коли організм підсвідомо блокує перехід у стан спокою, намагаючись захистити себе.
2. Міфи про відновлення: чому «відсипання» на вихідних не працює
Багато хто вважає, що тижні безсонних ночей можна компенсувати, якщо добре поспати в суботу та неділю. Проте сомнотерапевтка руйнує цей міф:
Наш організм не має «депозиту сну». Неможливо наздогнати втрачене за вихідні або вирішити проблему однією «чарівною таблеткою».
Що дійсно працює?Важливо щодня прагнути до норми у 7–8 годин сну. Якщо ніч була розірваною, експертка рекомендує практикувати короткотривалий денний сон (до 20–30 хвилин), який допоможе нервовій системі перезавантажитися.
3. Індивідуальний підхід замість шаблонів
Універсальних протоколів для лікування безсоння під час війни не існує. Кожен випадок потребує ретельної діагностики, адже за порушенням сну можуть стояти абсолютно різні тригери: хронічна м'язова чи ментальна напруга, травматична пам’ять або нав’язливі думки.
Головне завдання спеціаліста в такій роботі — не просто виписати схему, а допомогти пацієнту знизити загальний рівень стресу та провести так званий «аудит безпеки» (як внутрішньої, так і зовнішньої).
4. Прихована загроза: чим небезпечне самолікування
Оксана Волошина б'є на сполох через масове та безконтрольне вживання заспокійливих, снодійних препаратів та антидепресантів без призначення лікаря.
- По-перше, такі препарати швидко викликають психологічну та фізичну залежність.
- По-друге, вони штучно «вимикають» мозок, при цьому знищуючи парадоксальну фазу сну (REM-сон). Саме ця фаза критично необхідна нашій нервовій системі для обробки емоцій, стресу та відновлення психіки.
Здоровий сон — це зброя, яка тримає наш внутрішній фронт. Якщо ви відчуваєте, що втратили контроль над своїм відпочинком, не зволікайте та звертайтеся по професійну допомогу.
