Програми підготовки фахівців у медицині та психології сну

Інститут розладів сну та психотравматичних розладів та Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана підписали меморандум про співпрацю у сфері освіти та підготовки фахівців із розладів сну.
Партнерство реалізується на базі Навчально-наукового інституту бізнес-освіти імені Анатолія Поручника КНЕУ та передбачає розробку й впровадження спеціалізованих освітніх програм базового рівня за двома напрямами:
— консультант зі сну — для роботи в організаціях, державному секторі та приватній практиці;
— фасилітатор відновлення сну — для роботи з військовими та ветеранами.
Програми базуються на сомнотерапії як трансдисциплінарній методології, що інтегрує підходи медицини сну, психології, нейрофізіології та поведінкових наук. Ключовим принципом підготовки є чітке розмежування рівнів компетенції: фахівці опановують методи первинного скринінгу порушень сну, сомноедукацію, базові інтервенції стабілізації сну та протоколи скерування до профільних спеціалістів.

Інститут розладів сну та психотравматичних розладів відкриває новий освітній напрям — курс з перинатальної сомнотерапії (Perinatal Somnotherapy). Програма присвячена вивченню та практичній роботі зі сном у період вагітності, пологів і раннього розвитку дитини — критичному етапі для формування нервової системи, психоемоційного стану матері та адаптації сім’ї.Курс поєднує знання з медицини сну, неонатології, акушерства та гінекології, перинатальної психології, а також сучасні підходи до сомноедукації для батьків.
Учасники навчання отримають системне розуміння фізіології сну матері та новонародженого, навчаться оцінювати порушення сну в перинатальному періоді та застосовувати практичні інструменти підтримки здорового сну.
Програма орієнтована на медичних і психологічних фахівців, які працюють із сім’ями в перинатальному періоді: неонатологів, акушерів-гінекологів, педіатрів, перинатальних психологів, консультантів зі сну та інших спеціалістів. Метою курсу є формування сучасного міждисциплінарного підходу до підтримки сну матері та дитини як важливого ресурсу здоров’я і розвитку сім’ї.

27 лютого 2026 року у Верховному Суді України відбувся круглий стіл, присвячений Висновку № 28 (2025) Консультативної ради європейських суддів щодо добробуту суддів як передумови незалежності правосуддя.
У межах заходу представлено міждисциплінарну доповідь «Дефіцит сну та виснаження судді – невидима загроза для правосуддя», підготовлену Оксаною Волошиною, головою ГО «Інститут розладів сну та психотравматичних розладів», та Ілоною Камінською, адвокаткою і членкинею Правничої асоціації «Добросуд». Дослідження (2025) вперше в Україні системно проаналізувало зв’язок між якістю сну, професійним виснаженням і стійкістю правосуддя. У доповіді наголошено: хронічний дефіцит сну знижує когнітивну гнучкість, точність уваги та виконавчі функції, а накопичене виснаження може впливати на професійну витривалість і якість рішень. Сон розглядається як регуляторний ресурс інституційної функціональності, особливо в умовах воєнного часу та підвищеного навантаження.
Позиція ІРСПР доповнює європейські стандарти конкретним нейропсихологічним виміром — роллю сну як базового механізму когнітивної стабільності.
В обговоренні взяли участь судді, представники Ради Європи, науковці та експерти. Учасники підкреслили: добробут суддів є складником інституційної спроможності та суспільної довіри до судової влади.
Посилання на запис - ютуб канал Верховного суду https://www.youtube.com/watch?v=gqeUQKv0aB0

13 лютого 2026 року у Києві, у Укрінформ, відбулося експертне обговорення проєкту Кодексу державності, організоване Національною асоціацією лобістів України за ініціативи Олексія Шевчука.
До дискусії долучилася Голова Інституту розладів сну та психотравматичних розладів Оксана Волошина. У центрі уваги — формування правової архітектури держави, що має визначати не лише статус Захисників України, а й системні механізми їхнього відновлення, адаптації та повернення до гідного життя.
Позиція Інституту була чіткою: державність не зводиться до оборони — вона вимірюється здатністю держави зберегти й відновити людей, які її захищали. Під час обговорення наголошено на ризиках відсутності комплексної моделі реабілітації: зростанні ПТСР і порушень сну, економічних втратах, соціальній напрузі та маргіналізації ветеранів. Учасники підкреслили необхідність міжвідомчої взаємодії, стабільного фінансування та визнання експертних спільнот як партнерів держави.
Ключовий принцип дискусії: людина є суб’єктом державної політики. Саме з відповідальності за життєздатність людей має починатися будь-який Кодекс державності.

10 лютого 2026 року у Києві Голова ГО «Інститут розладів сну та психотравматичних розладів» Оксана Волошина взяла участь у фаховій дискусії «Україна: новий вимір очима повоєнного суспільства», організованій Національною асоціацією лобістів України.
Обговорення було присвячене ідеї нового суспільного договору між державою та суспільством, ініційованої Олексій Шевчук.
У межах заходу Інститут представив свою позицію щодо необхідності людиноцентричного підходу до формування державної політики в умовах війни та післявоєнної трансформації. У своєму виступі Голова ІРСПР наголосила на принциповому положенні: людина має бути суб’єктом, а не об’єктом державної політики. Життєздатний суспільний договір можливий лише за умови, що держава бере відповідальність не тільки за нормативне регулювання, а й за створення середовища, у якому громадяни здатні повноцінно функціонувати, ухвалювати рішення та реалізовувати свої права. Окрему увагу було приділено ролі сну та регуляції нервової системи як базових чинників індивідуальної й колективної стійкості. Підкреслено, що відсутність системної інтеграції психофізіологічного відновлення у державні політики знижує довгострокову стійкість суспільства та ефективність інституцій. ІРСПР послідовно відстоює позицію, що якісна державність неможлива без урахування психофізіологічного виміру відновлення людини й суспільства загалом.

7 березня 2026 року відбудеться спеціалізований освітній тренінг «Сомнотерапія в медицині» для лікарів, клінічних і медичних психологів, психотерапевтів, реабілітологів, анестезіологів, медичних сестер та фахівців мультидисциплінарних команд.У клінічній практиці порушення сну після медичної травми, операцій і тривалого лікування часто залишаються поза фокусом системної допомоги, хоча саме сон є ключовим механізмом нейрофізіологічної регуляції та відновлення. Тривала стресова експозиція формує стан гіпернастороженості, у якому сон втрачає свою відновлювальну функцію.
Тренінг представляє сомнотерапію як трансдисциплінарний підхід, що розглядає сон як центральний елемент стабілізації в медичному процесі. Програма охоплює нейропсихофізіологію медичної травми, вплив стресу на системи регуляції, порушення циркадних механізмів, роль сну у відновленні та інструменти сомноедукації.
Захід має академічний характер, може бути інтегрований у наявну клінічну практику та передбачає сертифікат із можливістю зарахування балів БПР. Реєстрація відкрита.

У межах освітньої та науково-практичної діяльності ГО «Інститут розладів сну та психотравматичних розладів» відбувся спеціалізований навчальний курс «Кризова сомнотерапія: клінічна логіка первинної допомоги зі сном».
Курс був присвячений формуванню клінічного мислення щодо оцінки та первинної допомоги при порушеннях сну в умовах гострого й хронічного стресу, з урахуванням воєнного контексту та психотравматичних чинників. Програма інтегрувала підходи медицини сну, нейронауки та травма-орієнтованої практики.
Учасники ознайомилися з сучасними клінічними підходами, протоколами первинних інтервенцій у сомнотерапії та принципами міждисциплінарної взаємодії.Інститут і надалі розвиватиме освітні та науково-практичні ініціативи у сфері медицини й психології сну.
Інститут висловлює щиру подяку всім учасникам курсу за високий рівень професійної залученості, а також авторці програми — Оксані Волошиній, засновниці напряму сомнотерапії, за багаторічну науково-практичну діяльність і розвиток системної моделі допомоги людям із порушеннями сну, пов’язаними зі стресом і психотравмою.

Перший Міжнародний Саміт з сомнотерапії та психотравми став знаковою подією не лише для професійної спільноти, а й для розвитку сучасної науки в Україні. Захід засвідчив становлення сомнотерапії як трансдисциплінарної методології та формування нової наукової школи, що системно розвивається в Україні з 2017 року у відповідь на виклики війни та масштабної психотравматизації суспільства.
Вагому роль у формуванні міжнародного виміру Саміту відіграв його співпрезидент — доктор Малік Аіт-Аудіа (Malik Ait Aoudia), представник Université Paris Cité (Франція). Саме його багаторічна наукова, методологічна та експертна підтримка стала важливим чинником розвитку сомнотерапії в Україні. Завдяки тривалій та послідовній співпраці вдалося вибудувати системну комунікацію з іноземними фахівцями, залучити до Саміту провідних науковців і клініцистів із Франції, України, Алжиру, Канади та Австрії, а також ініціювати створення Міжнародного консорціуму з сомнотерапії та психотравматичних розладів.
Саміт переконливо продемонстрував, що сон є не лише клінічним показником, а стратегічним ресурсом психічної, фізичної та соціальної стійкості, особливо в умовах війни. Україна сьогодні постає не тільки простором гуманітарних викликів, а й середовищем формування інноваційних наукових підходів, здатних впливати на глобальну практику роботи зі сном і психотравмою.